Несподіванка, лисеня

НЕСПОДІВАНКА
Куртку  Оля  одягла  із  флісу,
З  гуми  чобітки  взяла  для  ніг
І  пішла  з  матусею  до  лісу
За  грибами,  любить  їсти  їх.

Як  набрали  пів  відра  грибочків
Й  утомились,  ходячи  ліском,
Сіли  під  сосною  на  пеньочку.
Витягнули  термос  із  чайком.

Ще  й  до  шлунку  чай  увесь  не  влили,
Як  почули  ззаду  дивний  звук.
Обернулись,  очі  округлили,
На  дубку  угледіли  сову.  

Скажете,  мабуть,  яке  тут  диво?
А  таке:  із  книжкою  сова
Під  дуплом    сиділа  –    й  не  рухливо,
Щось  читала  пташка  лісова  –  
Віршик,  може,  загадку  чи    казку.
Ну,  і  ти  читати  вчись,  будь  ласка!

ЛИСЕНЯ
Руде  лисеня  із  дитинства  чудово  співало.
Музичну  освіту  хотіло  здобути  воно.
До  Школи  мистецтв  мама-лиска  його  записала.
Там  на  мандоліні  лис  Гук  учив  грати  його.

Щодня  лисеня    на  заняття  до  школи  ходило.
І  слухало  вчителя  Гука  уважно  щораз.
По  струнах  своєю    правицею  ревно  водило
Й  навчилося  грати  –  народні  мотиви  і  джаз.

Воно  брало  участь  в  концертах,  призи  здобувало.
Раділа  матуся,  щаслива  була  вся  сім’я!  
Так,  часу  на  різні  забавки  рудьку  бракувало.
Зате  його  мрія  здійснилась!  А  як  там  твоя?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)