Наче ґніт у каганці…

Тихо,  наче  ґніт  у  каганці,  
Тліє,  загинаючись,  любов..  
Всього  суть  —  в  початку  і  кінці,  
Решта  —  то  феєрія,  їй-бо...  

Решта  —  то  гримаси  сновидінь,  
Чистого  абсурду  вар’єте:  
Купка  лицедіїв,  героїнь..    
Коротко  —  не  важно,  се  —  пусте...  


Тихо,  наче  ґніт  у  каганці,  
Тліє,  вже  без  спротиву,  любов..
Скільки  ще?  -  Не  знає  навіть  бог,  
Тільки  біль  —  сльозою  по  щоці...  

І  —  ні  храми,  ні  монастирі..  -  
Бо  й  вони  —  лиш  частка  всього  шоу..  
З  того  часу,  як  —  з  путі  зійшов  —  
Все  щемить  і  крається  в  нутрі...  

 
Тихо,  наче  ґніт  у  каганці,  
Тліє,  примеркаючи,  любов..  
Довго  тліє,  наче  в  долі  —  ціль  —  
Мучити,  карати  знов  і  знов...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2024
автор: SERGE DRONG