Кінець надії

Чому,  Боже,  в  серці  тривога?    
Чому  знову  зболіла  душа?    
Я  просив  хоч  на  мить  бути  з  нею,    
Та  надія  згасає,  нажаль.

Ти  знаєш,  нам  не  бути  разом,    
Не  в  цій  мрії,  не  в  цій  стороні.    
Хоч  ти  дав,  але  доля  жорстока,    
Забирає  її  назавжди.      

Ти  ж  хотів,  щоб  ми  щастя  пізнали,    
Лише  мить  нас  веде  до  мети.    
Слово  тихе,  як  спогад  забутий,
Знову  гасне,  зникає  у  тьмі.    

Вітер  шепче  забуті  надії,
Тіні  знову  вкривають  сліди.
Я  у  мріях  своїх  шукатиму,
Поки  серце  не  зможе  знайти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2024
автор: Ілля Шевченко