Левон стояв у спіднім: «Де мій меч? –
У лицарів чомусь без компромісу. –
Немає з перцем? Націди бірміксу.
По вінця лий! І вою не переч!» –
Корчма вона і в Африці – корчма.
Хіба важливо, як її охрестять?
Тут дринк один від честі до безчестя,
один ковток – і розуму нема.
Звитяжець зазиває всіх на бій.
Йому тепер, що люди, що дракони.
Усі та все зробилося червоним:
і лисий дідько, і лупатий вій.
Земне тяжіння – зломлений політ.
Що зробите? Такий фінал пригоди –
рахує носом горе-лицар сходи,
а зранку стане синім білий світ.
04.10.24р.
P.S. З розділовими знаками тут для мене дуже складно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Микола Соболь