Триває судове засідання. В залі гамірно.
Жіночий голос із зали:
Мій синочок був хворим з дитинства.
Не змогла лікарям довести.
Загребли на війну. Просто свинство!
Як же можна вбивать молодих?!
Мій синочок загинув учора
Молодим. Двадцяти не було.
Ради чого? Щоб владна потвора
Наживалась? Щоб хитре мурло,
Що при владі, ховалось за спини
Героїчних солдат-бідняків?
Хай війну цю, ненависну, спинить,
Чи повЕрне з Європи синків.
Захищати країну повинні
Всі: і бідні, й багаті. Авжеж!
Розважається знать на чужині,
А на фронті її не знайдЕш.
Бізнесмен-волонтер:
Чиновнища, чиновнички, чиновники!
Я думаю, хабарники ви всі.
Совкового хабарництва засновники,
Ви бізнес роздягли вже до трусів.
Я волонтером був багато років тут,
А з вами мати справу - то кошмар!
Рятуєм безкоштовно український люд.
Ви ж вдавитесь, як не дамо хабар.
пенсіонер-совок ( пенсія - 3 тис. гр.)
Не знаю, що й казати.
Життя тепер таке...
Проср...ть країну гади.
Це відчуття гірке.
Одні воюють, гинуть,
Калічаться щодня.
Грабують Україну
Ці м...чинять, як свиня,
Що дуба підриває,
Щоб жолудя дістать.
А що війна триває,
То їм усім нач...ть.
Американець українського походження
(представник наглядової ради):
Кепські справи тут у вас.
З вас регоче й Арканзас.
Зачепитися з руснею -
Самогубство - вищий клас!
Та страшніші від русні
Вам хабарники рясні:
Всі дають і всі беруть.
А війна ця - каламуть.
Хтось вмирає на "нулі".
В когось статки чималі
І сім"я вже за кордоном,
Не дістанеш їх ОМОНОМ.
Щоб росію подолати,
Хабарі не треба брати.
Бо інакше вам - кінець!
Нам урвався вже терпець.
Нині Штатам не до вас.
Вибори тепер у нас.
То ж газдуйте на свій лад.
Не канючте грошенят.
Поколошкайте своїх
Чинодралів головних.
Будуть вам тоді ракети,
ППО і міномети.
Гамір у залі посилюється.
Суддя:
Розкричались! Тихо в залі!
Працювати не дають.
У суді - не на вокзалі.
Припиніть гармидер тут.
Розгляд справи відкладемо.
Мало доказів у нас.
Може, пані винна? Демос
Почекає певний час.
Тут, панове, не розправа.
Справедливий нині суд.
Пані вийде під заставу.
Ох, тяжкий в юристів труд!
Сатана (коментує з-під стелі зали):
Ну-ну. Давно я так не веселився.
Суддійство це сподобалось мені.
Хоч трохи я на чесний люд повівся,
Хабарниця миліша Сатані.
Не ангельської вдачі всі земляни.
Грішать вони у війнах й в мирний час.
Їм голос Біса, мов бальзам до рани,
Миліший, аніж Бога чесний глас.
А суд людей - то є паскудна справа.
В усі віки неправедним він був.
Хто владу мав, той мав судити право.
Простий народ на панство спину гнув.
Не знаю, чим закінчиться це дійство
У цій країні. Не провидець я.
Мені здається, що усе злодійство
Прикриє за хабар оцей суддя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Leskiv