У вихорі думок

/рондель/

Стривожені  безвістю  я  й  листопад.
Болить  сніг  обом,  і  болить  зимний  вітер.
І  помисел  душить  удавом  обвитим:
Дорога  одна,  в  голові  ж  –  шістдесят.

Думки  щогодини  до  тебе  летять,
Озвися,  прошу!  Я  не  буду  корити…
Стривожені  безвістю  я  й  листопад.
Болить  сніг  обом,  і  болить  зимний  вітер..

Міркуючи,  час  відсуваю  назад,
Силкуюся  вчинки  собі  пояснити.
Шлях  руху  по  власне  осібній  орбіті.
Межу  помилок,  і  спокус  і  принад.
Стривожені  безвістю  я  й  листопад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Білоозерянська Чайка