Мороз… ледь-ледь сріблиться,
В росі… квітка іскриться.
Покинуті городи,
Діждався нагороди.
Вітрець… снить серед поля,
Тут двом, лишитись - доля.
Рве серденько досада,
Вона ж цьому не рада.
Тебе, хочу любити,
Готовий захистити.
Вибаглива, як жінка,
Але ж для мене втіха.
Не лагідна ромашка,
Душа… болить козацька.
Пече… стрімкий погляд,
Та знаєш, що я поряд.
Трояндо ясноока,
Не будь така жорстока.
Втішайся вечорами,
Сховай шипи між нами,
Мої листки- долоні,
Обійми ж… не холодні.
Устами теплий дотик,
Розпалимо ми вогник,
Його… почула голос,
Моє кохання солод.
Бажання… прийму твої,
Цілунки – струмок надій.
Тремтів лопух чубатий,
На жаль, давно горбатий.
Ти поруч вже відрада,
І старість не завада.
Впаду, в ногах зігрію,
Нехай, навіть зітлію.
Та буду пам’ятати,
Зумів…. я покохати.
24.10.2024 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Ніна Незламна