Квітка в росі

Мороз…  ледь-ледь  сріблиться,
В  росі…  квітка  іскриться.

Покинуті  городи,
Діждався  нагороди.
   
Вітрець…  снить  серед  поля,
Тут  двом,  лишитись  -    доля.
 
Рве  серденько  досада,
Вона  ж  цьому  не  рада.
 
Тебе,  хочу  любити,
Готовий  захистити.
 
Вибаглива,  як  жінка,
Але  ж  для  мене  втіха.
 
Не  лагідна  ромашка,
Душа…  болить  козацька.
 
Пече…  стрімкий  погляд,
Та  знаєш,  що  я  поряд.
 
Трояндо  ясноока,
Не  будь  така  жорстока.
 
Втішайся  вечорами,
Сховай  шипи  між  нами,
 
Мої  листки-  долоні,
Обійми  ж…  не  холодні.
 
Устами  теплий  дотик,
Розпалимо  ми  вогник,
 
Його…  почула  голос,
 Моє  кохання  солод.
 
 Бажання…  прийму  твої,
Цілунки  –  струмок  надій.
 
Тремтів  лопух  чубатий,
На  жаль,  давно  горбатий.
 
Ти  поруч  вже  відрада,
І  старість  не  завада.
 
Впаду,  в  ногах  зігрію,
Нехай,  навіть  зітлію.
 
Та  буду  пам’ятати,
Зумів….  я  покохати.
 
 24.10.2024  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Ніна Незламна