Душа вмовкає на півслові,
Щемить у грудях день від дня.
Раділа б щиро післямові,
Якби не ґвалт - не ця війна.
Ґвалтує все: вогонь ракети,
Фугас, снаряд, куля й кинджал.
Ток шоу різні та газети,
В вогні розпечений метал.
Смертей без ліку вищир хижий,
Психоз, проблеми - то біда.
Посміх лукавий, хто є ниций,
Кому побільше би "бабла".
Пекельний жмут в життєвій пращі -
Долі незвіданий урок.
Чужа та воля...Бранці...Бранці...
Не втратитись - душі зарок.
04.11.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Валентина Ланевич