Душа вмовкає на півслові

Душа  вмовкає  на  півслові,
Щемить  у  грудях  день  від  дня.
Раділа  б  щиро  післямові,
Якби  не  ґвалт  -  не  ця  війна.

Ґвалтує  все:  вогонь  ракети,
Фугас,  снаряд,  куля  й  кинджал.
Ток  шоу  різні  та  газети,
В  вогні  розпечений  метал.

Смертей  без  ліку  вищир  хижий,
Психоз,  проблеми    -  то  біда.
Посміх  лукавий,  хто  є  ниций,
Кому  побільше  би  "бабла".

Пекельний  жмут  в  життєвій  пращі  -
Долі  незвіданий  урок.
Чужа  та  воля...Бранці...Бранці...  
Не  втратитись  -  душі  зарок.

04.11.24

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2024
автор: Валентина Ланевич