Я дивлюсь на осінь

А  цей  листопад  красивий  художник
Так  майстерно  малює  -  Золоту  Осінь.
Він  зцілює  рани,як  подорожник
І  на  крилах  мрій  несе  у  небо  просинь.

Я  дивлюсь  на  осінь...і    ненадивлюсь,...
Як  золотіють  крони  листячко  клена.
..Їй  я  до  землі  низенько  поклонюсь,-  
Що  світиш  ясним  сонечком  ти  для    мене.

О  не  журись  мила,  що  скоро  зима,-  
І  що  срібна  нитка  у  твоїм  волоссі.
Коли  ти  поруч,  то  заметіль  нема...
Ти  -    моє  життя  у  золотім  колоссі.

На  краю  неба  -    золота  осінь
Ясен  день  на  вагу  золота  дорогий.
Завтра  сад  забіліє  від  морозу
Затуманить  зима  наш  рай  -    плай  голубий.

О  прошу  кохана,    на  мить  зупинись!...
Ти  -  поглянь  ,  як  цвітуть  квіти  хризантеми.
В  цій  красі  хочеться  вічно  -  просто  жить!...
Писать  ,  як  поет  романтичні  поеми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2024
автор: Чайківчанка