Синичка-українка

Є  у  саду  нашім  пташина,
Клює  насіння  та  зернини,
До  сонця  тягнеться  й  тепла.
Коли  ж  надворі  завірюха,
Ми  покладем  сальця  їй  трохи,
Щоб  не  голодною  була.

А  хто  ця  пташка?Так,  синичка,
Носить  вона  жовту  спідничку,
У  блузи  сині  рукави.
Мала  синичко-українко,
Співай  же  весело  та  дзвінко,
Люби  цей  світ,  літай,  живи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський