Є у саду нашім пташина,
Клює насіння та зернини,
До сонця тягнеться й тепла.
Коли ж надворі завірюха,
Ми покладем сальця їй трохи,
Щоб не голодною була.
А хто ця пташка?Так, синичка,
Носить вона жовту спідничку,
У блузи сині рукави.
Мала синичко-українко,
Співай же весело та дзвінко,
Люби цей світ, літай, живи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025855
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський