Можливо

Можливо

Можливо,  це  остання  наша  ніч,
І  день  наступний  не  настане,
Згасає  свічка,  воском  теплим  тане,
Лишаючи  нас  з  Богом  віч-на-віч.
Зозуля  закувала  за  вікном,
Її  пророцтв  ніхто  вже  не  рахує,
Хоч  місяць  небом  впевнено  крокує,
Над  містом,  оповитим  тихим  сном.
Серед  принишклих  вулиць  і  доріг,
Блукають  мерехтливі  сірі  тіні,
Майбутні  свідки  злочину  єдині,
Який  ніхто  ніяк  не  застеріг.
А  потім  темрява  суцільна  наповзе,
Найглупша  ніч  завжди  перед  світанком,
Розсунеш  ти  мереживні  фіранки,
В  очікуванні  сонця,  та  про  те,
Для  нас  воно  сьогодні  не  зійде,
Для  нас  востаннє,  блискавично  швидко,
Шаленого  вогню,  яскрава  квітка,
Над  обрієм  багряним  розцвіте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: Костянтин Вишневський