Сонце миру заблищить,
Як війни остання мить
Пройде. Сонце миру гріть
Буде нас, а ми радіть
Будемо, як малюки.
Житимемо залюбки
Ми під сонцем миру вік,
Бо не буде вже повік
В нас війни, як ця мине.
Буде сяяти ясне́
Сонце миру цілі дні
Й ночі дійсно, а не в сні
І не лиш у літній час
І весняний – повсякчас,
Цілий рік, усяку мить.
Нині серденько щемить,
Та, як сонце миру гріть
Буде, то воно радіть
Буде так, немов маля.
Українськая земля,
Тобто весь наш рідний край
Теж радітиме украй
Кожну неповторну мить.
Сонце миру заблищить
У своїй усій красі.
В цьому впевнені ми всі,
Бо долаєм ворогів,
Сил доклавши всіх. Катів
Тих здолаємо, і вмить
Сонце миру заблищить.
Євген Ковальчук, 24. 02. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: Євген Ковальчук