1.Сукню білу одягла зима
ніби королева.
Щастям своїм землю обійма
диво кришталеве .
Залоскоте подихом вітрів
морозець -морозко .
І сніжинки ніжністю зігрів
на краплинах воску.
Приспів-
Ніжний ,як перли ,
падає з неба сніг .
І казкові терни
замели поріг .
Новорічне свято,
пісня життя нова.
Мрій не буває багато.
Вір у дива .
2.Обіймає новорічний час
миті сподівання .
На ялинці ангел із прикрас.
Добрі побажання .
Хай вирує промінь всіх зірок
в думках і в єднані .
І наступний кожний рік ,як крок
Буде не останнім .
По бажанню співачки Анни Пасенченко змінено мною текст
Сукню білу одягла зима
ніби королева.
Щастям своїм землю обійма
диво кришталеве .
Залоскоче подихом вітрів
Почуття в полоні.
І сніжинки ніжністю зігрів
рідних рук долоні .
Приспів-
Ніжний ,як перли ,
падає з неба сніг .
І зимові терни
замели поріг.
Сяйво казкове.
Пісня життя нова .
Мрій знов і знову.
Вір у дива .
2.Обіймає ніжністю цей час
миті сподівання.
І у кожного в душі у нас
добрі побажання .
Хай вирує промінь всіх зірок
в думках і в єднані.
І зимова казка ,як танок
буде не остання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: Виктория Покора