1.Сукню білу одягла зима
ніби королева.
Щастям своїм землю обійма
диво кришталеве .
Залоскоте подихом вітрів
морозець -морозко .
І сніжинки ніжністю зігрів
на краплинах воску.
Приспів-
Ніжний ,як перли ,
падає з неба сніг .
І казкові терни
замели поріг .
Новорічне свято,
пісня життя нова.
Мрій не буває багато.
Вір у дива .
2.Обіймає новорічний час
миті сподівання .
На ялинці ангел із прикрас.
Добрі побажання .
Хай вирує промінь всіх зірок
в думках і в єднані .
І наступний кожний рік ,як крок
Буде не останнім .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: Виктория Покора