Самотність


В  самотності,  що  серце  гризе,
У  тиші,  де  розмов  нема,
Він  тоне  в  спогадах  своїх,
Де  світло  згасло  без  сліда.

У  морі  думок  він  загубивсь,
Лише  шрами  говорять  замість  слів,
Його  душа,  як  порваний  лист,
Залишає  сліди  незримих  шляхів.

Завіса  ночі  над  ним  лягла,
І  біль,  мов  тінь,  все  далі  веде,
Та  у  цій  темряві  шукає  він,
Ту  іскру,  що  його  життя  збереже.

Хай  самотність  крила  не  ламає,
І  в  серці  віднайдеться  світла  зірка,
Бо  навіть  в  найглибшій  пітьмі,
Завжди  є  надія,  що  жевріє  тонко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2024
автор: Den_Theatry-Mysterious_man