Рон Паджетт Світ наш

Хтось  був  першим,  хто  сказав
"Я  вважаю  світ  твоїм"
і  як  він  чи  вона  це  вигадали?
Це  така  річ  яку
одні  приписують  богу
або  великому  філософу
або  збожеволілому
одного  чудового  дня.  Зараз
це  кліше
тому  що  ми  не  здатні  про  це  думати,
ми  здатні  лише  почути  себе,  сказавши  це.

Є  багато  речей,  про  які  ми  думати  не  здатні
або  не  хочемо.  Це  важко
наприклад
уявляти  шкіру  як  орган  -
одним  з  органів  є  нирка  або  музичний  інструмент
або  навіть  видання  -
але  запитайте  будь-якого  лікаря
і  лікар  скаже
"Так,  шкіра  це  орган."
Уявіть  собі,  що  цей  орган  видалити
(обідрати  шкіру  з  живого)
або  краще  не  треба
принаймні  не  так  вражаюче.
Краще  ставити  бар'єр
між  собою  і  речами
які  можуть  бути  жахливими
як  життя.

Не  ходи  по  кругу  цілий  день
думаючи  про  життя  -
роблячи  так,  ставиш  бар'єр
між  собою  і  його  митями.
Тобі  потрібні  ці  миті
щоб  ти  міг  бути  присутнім  в  них,
і  мені  потрібно,  щоб  ти  в  них  був  зі  мною
бо  я  вважаю  світ  нашим
і  містичні  барикади
які  роблять  це  можливим.

Але  ти  кажеш
"Спочатку  ти  пропонуєш  прибрати  бар'єр
а  потім  не  прибирати".
Так,  тому  що  це
два  різні  бар'єри,
один  бар'єр  проти  життя
інший  бар'єр  проти  того,  щоб  бути  живим.
Бути  живим  це  добре,  життя  це  погано.

"Отже,  як  щодо  бути  мертвим?
Це  погано?
А  як  щодо  неба?"
Я  не  задумуюся  як  бути  мертвим
тому  що  я  не  можу  пам'ятати  як  це,
але  я  знаю
що  це  страшно  і  радісно  бути  частиною  небес
і  не  відомо,  це  яка  з  твоїх  частин.
Якщо  ти  не  думаєш  про  це,
лише  за  умови  що  ти  не  думаєш  про  це,
в  такому  разі
ти  знаходиш  себе,  дивлячись  угору  і  кажеш
"Це  найсмачніший  кукурузний  коржик,  який  я  коли-небудь  їв."
Услід  за  цим  позіхаєш  наприкінці  довгого  і  насиченого  дня,
все  затихає  і  радує
всередині  свідомості  оточеної  ніччю
в  якій  знаки  оклику  перетворюються  в  єдину  крапку.

[b]Ron  Padgett  The  World  of  Us[/b]
Who  was  the  first  person  to  say
“I  think  the  world  of  you”
and  how  did  he  or  she  come  up  with  it?
It’s  the  kind  of  thing
one  ascribes  to  a  god
or  a  great  philosopher
or  a  lunatic
on  a  good  day.  Now
it’s  a  cliché
because  we  can’t  think  it,
we  can  only  hear  ourselves  saying  it.

There  are  a  lot  of  things  we  can’t  think
or  don’t  want  to.  It’s  hard
for  example
to  think  of  skin  as  an  organ
—an  organ  is  a  kidney  or  a  musical  instrument
or  even  a  publication—
but  ask  any  doctor
and  the  doctor  will  say
“Yes,  the  skin  is  an  organ.”
Imagine  having  that  organ  removed
(being  skinned  alive)
or  rather  don’t
at  least  not  too  vividly.
It’s  better  to  keep  a  barrier
between  oneself  and  things
that  can  be  horrendous
like  life.

Don’t  go  around  all  day
thinking  about  life—
doing  so  will  raise  a  barrier
between  you  and  its  instants.
You  need  those  instants
so  you  can  be  in  them,
and  I  need  you  to  be  in  them  with  me
for  I  think  the  world  of  us
and  the  mysterious  barricades
that  make  it  possible.

But  you  say
“First  you  say  to  raise  a  barrier
and  then  not  to.”
Yes,  because  these
are  two  different  barriers,
one  a  barrier  against  life,
the  other  a  barrier  against  being  alive.
Being  alive  is  good,  life  is  bad.

“So,  what  about  being  dead?
Is  that  bad?
And  what  about  heaven?”
I  don’t  know  about  being  dead
because  I  can’t  remember  what  it  was  like,
but  I  do  know
that  it  is  awful  and  amusing  to  be  part  heaven
and  not  know  which  part  of  you  it  is.
Unless  you  don’t  think  about  it,
in  which  case
you  find  yourself  looking  up  and  saying
“That  is  the  best  cornbread  I’ve  ever  eaten.”
Along  with  it  comes  a  yawn  at  the  end  of  a  long  and  satisfying  day,
everything  quiet  and  thrilling
inside  a  consciousness  surrounded  by  a  night
in  which  exclamation  marks  are  flying  toward  a  single  point.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Зоя Бідило