ДРУЖИНА.

Осінній  день  до  полудня  іде,
Вкривають  небо  посивілі  хмари.
Життя  воно  розрізнене    таке,
Не  мов  акорди  семиструнної  гітари.

Мов  поле  що  неможна  перейти
Не  бачиш  в  ньому  ні  кінця  ні  краю,
Але  в  моїм  життю  з’явилась  люба  ти,
За  це  молитви  ,Богові  складаю.

 Життя  не  завжди  радувало  нас,
Не  завжди  посміхалося  ласкаво,
В  житті  ми  помилялися  не  раз,
І  смутку  в  ньому  також  вистачало.

Не  раз  ішли  мов  босі  по  стерні,
Не  раз  на  піку  щастя  побували.
Та  завжди  помагала  ти  мені
Ми  все  з  тобою  разом  подолали.

За  все  тобі  я  вдячний  у  житті,
За  діток  що  мені  ти  народила,
За  роки  що  віддала  молоді,
І  у  замін  нічого  не  просила.

Я  вдячний  щиро  за  твою  любов,
За  посмішку  ніжнішу  за  усі,
І  буду  дякувати  знов  і  знов
За  те  що  посміхаєшся  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Іван Мотрюк