Ти забудеш біль…

Ти  забудеш  біль,  що  рве  з  нутрини  
І  обсохнуть  сльози  на  очах
Ти  підеш  у  світ,  не  від  людини
А  щоб  далі  вже  не  жити  лише  в  снах
Ти  торкнешся  неба  та  повітря
І  вдихнеш  життя  немов  кришталь
Будеш  днями  легка  немов  пір'я  
І  дивитись  будеш  впевнено  у  даль
Ти  забудеш  біль,  наругу  й  спротив
Станеш  знову  мила  та  проста
І  чекатимеш  коли  навпроти
Пройде  отака  ж  як  ти  душа
Щоб  разом  навіки  і  до  скону  
Обійматися  й  шукатися  у  снах
І  забути  ритми  долі  гону
Одне  на  двох  тримати  небо  на  плечах...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2024
автор: Андрій Толіч