В одному лісі, в одній заячій сім*ї народилося три зайчики, два білих і один рудий. У всій заячій зграї не було жодного рудого зайця, тому спочатку всі були здивовані, але великого значення тому не надали. Але коли зайчики почали вже самі їсти травичку. То у зграї помітили, що рудий заєць любить бувати біля ставочка, де ловить там і навіть їсть жаб. У заячій зграї почали називати рудого зайця виродком.
Ріс зайчик ріс і обганяв у своєму зрості братів і все їв жаб. І все було б добре, коли б рудий заєць не підріс і не посварився з іншими, вже дорослими зайцями із зграї. Посварилися вони, сильно побились, та так побились, що рудий заєць загриз іншого зайця, а потім і з*їв його.
Рішила зграя прогнати рудого зайця у те місце, де водяться у лісі вовки і лисиці, коротше кажучи на вірну смерть.
Взяли зайці гострі патички і ведуть рудого зайця до вовків і лисиць і щось там не розрахували, бо напнулись на зграю лисиць. Обступило зайчиків багато лисичок і хочуть з*їсти, але рудий заєць ступився за побратимів, зажер трьох лисиць, а інші лисиці повтікали.
Повернулись разом зайці додому і все розповіли головним зайцям. Ті вислухали і не знають що робити з рудим зайцем, бо ж врятував він інших зайців від лисиць.
І послали зайці гінця у сусідній ліс до знахаря, чорного зайця, щоб той дав їм пораду. А чорний заєць сказав, що чув, що у давнину вже був подібний рудий заєць і його силу зайці використовували собі на користь, він обороняв інших зайців від вовків і лисиць. І що буде той рудий заєць м*ясоїдом, поки не спробує конюшини з жовтими квіточками. Тоді він почне їсти лише траву, моркву і капусту.
Розповів гонець зайцям усе, що сказав йому чаклун і зграя вирішила не проганяти рудого зайця, нехай їх обороняє і всі повинні були тримати у секреті новину про дію на зайця конюшини з жовтими квіточками і робити усе, щоб той якось не з*їв її.
Лисиці і навіть вовки спочатку самі йшли у лапи рудого зайця, не розуміючи його сили. Рудий заєць, що виріс до велетенських розмірів міг справитись навіть з вовчою зграєю. От і вовки і лисиці, котрі вже не могли поласувати заячим м*ясом, через рудого зайця, рішали, як же ж здолати того рудого зайця.
І якось удача хижакам усміхнулась. Спіймали вони зайчика, що відбився від зграї. А зайчик той каже
- Не їжте мене, я розкажу вам секрет рудого зайця.
І зі страху заєць розповів вовкам і лисицям, що якщо рудий заєць скуштує конюшини з жовтими квіточками, то стане травоїдним, а значить перестане їсти вовків і лисиць.
Вовки і лисиці наче вбили двох зайців одразу, і дізнались секрет рудого зайця і з*їли того , хто його розповів.
Назбирали вовки і лисиці конюшини з жовтими квіточками, підманили рудого зайця і той покуштував ту конюшину, і ой як вона йому сподобалась.
Осміліли вовки і лисиці і накинулись на заячу зграю і декількох зайців з*їли. Але і самі постраждали, бо багатьох лисиць і вовків рудий заєць роздер.
Став рудий заєць травоїдним, але сила його не пропала, і далі він захищав своїх побратимів.
Час плинув, зайці народжувались і помирали. Рудий заєць їв травичку і оберігав від лисиць і вовків свою зграю. Колись і його час мав прийти помирати.
А у заячій зграї раділи новим народженим зайченяткам і все надіялись, що у них в зграї знову народиться руде зайча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2024
автор: artur gladysh