Сто снів

Сто  снів  привиділось  мені,
навіяних  вчорашнім  болем...
Чи  я  прокинулась,  чи  ні?
Чи  я  скорилася  вже  долі?

Чи  вже  настигнула  біда
мене?Моїх  ночей  і  ранків?
Бо  ж  снилася  брудна  вода,
і  темна  ніч  замість  світанків...

І  снився  храм.І  були  свічі.
Періщив  дощ  й  була  гроза.
І  прорізалася  крізь  вічі
скупа,ненависна  сльоза...

І  голоси,і  шум  навколо-
І  крик,і  радість,і  печаль...
І  закріпилось  все  це  болем,
а  замість  крові  в  жилах  сталь.

Прокинулась.Та  важче  стало...
Снують  ще  тисячі  питань!
Себе  питаю:мало?Мало?
Невже  ще  мало  всіх  страждань?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102618
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2008
автор: Lorna