***
В листопаді з дерев злітає зайве,
Ліси антен, локатори печер,
Передають безодні неба: "Аve!"
«Ми тут. Де ви, брати?» - Земля рече.
***
Як розійшлись у часі та просторах,
По зоряній безмежності доріг?
Сліди відсутні мислення утворень,
Руїн того, що розум не зберіг.
***
"Ми_ вас_ почули". Швидше льоту світла,
Повз неживе воскресне благовіст.
...Гірка вода річок, бо вже розквітла
Зоря Полин. Ніхто не відповість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2024
автор: Олесь Ефіменко