[b][i]Все починається в житті з любові...
І я люблю своїх батьків, братів, сестер,
Сім'ю й дітей. Хай будуть всі здорові!
Нарешті і себе любить почав тепер.
Люблю я світ. Милують краєвиди,
Де романтичний тихий вечір при свічах.
Долини, ріки і ліси, бескиди,
Де світ не ходить вперто по моїх плечах...
Люблю я овочі і фрукти, каюсь...
І не торгуюсь на базарі за ціну,
І бути вічливим я намагаюсь,
Не дивлячись на настрій, віру чи війну.
Люблю людей... Я їх не виправляю,
Коли вже прикрашають в розповіді факт
І огріхи в вимові пробачаю,
Чим виявляю толерантність й просто такт.
Люблю одежу я усіх фасонів,
І на сорочці сірій складка не гнітить .
Байдужий власне до усіх сезонів,
Зате ціную одкровення світлу мить.
Я не соромлюся своїх емоцій,
Бо врешті-решт людське усе моє єство,
І, як і всі, перебуваю в шоці
Від влади, що пробила знов чергове дно.
І я роблю усе, щоб буть щасливим.
В питанні цьому я з собою завинив,
Бо за роботою й життям мінливим
Здається, не любив... та і не жив...
9.11.2024
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2024
автор: AKM