Овічний календар, систем тривог, почуєш ти, знищ мерзенність...
І будуть тло за кращ-яскраве діамент чи емеральд...
І... краще. Та... Тривоги знову бьють, волають, людей турбують...
І знову дощ залізний пройшов давно... Боляче... Коли не діаманти...
Чи рубіни, чи сапфіри, покинь той кварц... він не дорогоцінний...
Люди - не думають про смерть... люди не думають... про що я хочу сказати...
Все у наших руках. Дай поштовх і воно летітиме у вічність вічно.
Все у наших руках. Зруйнуй, перебудуй, відтвори початок, знову і знову, поки не стане краще.
Все у моїх руках. Вас переконати. Мовити, мовляти Вас, що все гаразд, коли-коли настане краще!
Не плачу я. Я рятую світ. Будуйте і ви свій чудовий світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2024
автор: ВИШКВАРОК ІОАНН ЄВГЕНОВИЧ