Я – твоя Осінь в промінні ласкавім,
крізь тонкі краї лину з купчастих хмар…
З листям в таночку, мереживом жвавим,
гаптую для тебе святковий кептар.
Я – твоя Осінь в солодких цілунках,
як в терпкому терені схований мед.
З присмаком магії, в серця лаштунках,
теплом огортаюся, ніби у плед.
Я – твоя Осінь в палітрі предивній,
у чарах ранкових, у споминах снів…
Світ передзимний, мрійливий, затишний,
що лише весною так тішить умів.
Я – твоя Осінь у пазлах казкових,
в сплетінні вечірніх, омріяних див.
Трунок із квітів і трав загадкових,
повітря ковток після сухості й злив.
Ти – моя Осінь в окрасі єдиній:
з світанку чарівного, світла від зір…
О, Листопаде мій, со́лодко- ніжний,
в обіймах нас гріє мелодія лір.
10.11.2024
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2024
автор: Любов Таборовець