Ніч. День.
За гранню прожитих років,
Без балачок і без дзвінків.
Трухлявієш неначе пень.
День. Ніч.
І невимовлена печаль,
Тупий та безпорадний жаль
Ніяк не заберуться з пліч.
Пусто.
Червивий місяць як більмо.
А ми лишились й живемо.
І безпорадність, хоч ти лусни.
Як, ти?
Поміж небесних коромисел
Дізнався сенс таємних чисел
І всі прийдешні наші втрати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026267
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2024
автор: perzon