День. Сонця вже нема. Сіро. Сумно. Вогонь осерці ще горить.
Йду будувати, творити, мовляти.
Навіщо? Хоч якась надія буде.
І знову ці тривоги. Заселяються у серце моє. А я їх не приймаю, стараюся не надавати важливих цілей їм, а вони надалі проникають.
Можливість. Оминули мене - раз. Можливість, оминули мене - двічі. Три. Чотири. П'ять!
Суспільство! Надай відповіді? Чи не правий я? Далі мені треба боротися? Чи опустити руки?
Жити чи виживати? - початок кульмінаційної тематики! Чи розкриється воно в кінці?
Нумо, надай коментарі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2024
автор: ВИШКВАРОК ІОАНН ЄВГЕНОВИЧ