ПІД ЛІСОМ ВИРОСТАЮ
Під лісом виростаю,
П’ять-шість пелюсток маю.
Кошлаті всі, удатні.
Ну, а листки – салатні,
Посічені – не круглі.
Знайди мене у ґуґлі –
Лілова пелюстинка,
Жовтява серединка.
Як звариш мене, Злато,
Ковтнеш напій, то спати
Захочеш в тій хвилині.
В Червоній книзі нині!
Знаєш, хто я? Овва!
Так! Так! Я – сон-трава!
ПІДСНІЖНИК
Я снігу не цураюсь.
Крізь нього пробиваюсь
До світла на узліссі.
Одна у мене з місій –
Втішати світ красою
Білявою косою.
Розпущу її – мліє,
Дивується, радіє
Люд. Перша ж простір краю
Я навесні у краю.
Таку вже вдачу маю!
Одне болить… Зникаю.
Тому в Червоній книзі –
Три пелюстки у ризі.
Не рви мене з корінням
І не топчи у гаю!
Майбутнім поколінням
Лиши мене, благаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)