Ми різні…

Підніжжя  гори,  поблизу́  каплиця,
У  мирі  з  природою,  слово  святе,
Несміло  сніжок  порошить  іскриться,
Ялинки  навколо  створили  кільце.

Відвічний  порядок,  типо́ва  доля,
Духовна  оселя  працює  щодня,
Молитва  за  душі,  прийня́тна  догма,
Блаженно  лунає,  лиш  сходить  зоря.

Частенько  буває,  на  гору  зійде,
Старенький  монах,  й  споглядає  у  даль,
Що  думає?  Хочеться  знати  більше,
Мабу́ть,  про  майбутній  замріяний  Рай?

Так  віддано  Богу  служив,  відлюдник,
Роки́  пролетіли  ...не  знав  він  розваг,
Господню  підтримку  йому  відчутно,
Дивився  завжди́  на  сакральний  вівтар.

Ми  різні...

Людину  зустрінеш,  як  світлий  промінь,
Отут,  в  плутанині  мирській  постає,
Чому  надихає,  благістю  простір?
Знать  сутність  задумав  в  основі  творець.

Життя  це  сприймають  одні,  мов  тризну,
А  інші  щасливо,  тут  просто  живуть...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2024
автор: liza Bird