Ах, країно моя люба!

До  Дня  Незалежності  України


Ах,  країно  моя  люба!
Вибачай,  що  в  серці  сум,
Та  палають  в  моїх  грудях
Полум'ям  невинних  дум
Найщиріші  побажання,  -
Мав  сказати  їх  тобі
Ще  в  серпневому  вітанні.
У  щоденному  труді
День-у-день  немає  свята,
Звуки  вибухів,  сирен
І  таки  війна  триклята
Пише  свій  сумний  катрен...

33  -  років  суцвіття,
Хоч  і  доля  не  проста,  
Але  маєш  «повноліття»  -  
Вік  біблійного  Христа!
Символічно?  Й  трохи  сумно,
Бо  ненависний  сусід,
Розіп'яв  усе  бездумно
І  у  варварський  похід
Знову  сунеться  ордою...
Земле,  21-й  вік!
Майже  правою  ногою
Ми  на  Марсі  за  поріг?..

33  -  років  дрімання,
Хтось  історію  не  вчив,
Лиш  на  власнім  сподіванні
Й  льохи  краденим  набив,
Хтіли  жити  євро-кльово,
Східний  кинувши  кордон...
Льоні  й  Віті,  Петі  й  Вови,  -
Наче  злий  пророчий  сон
Заморили  Україну,
Правди  нуль  і  чим  радіти?
Моно-зрада  -  то  вершина
Трускавецької  освіти!

33  -  років  надбання,
Піднімались,  як  могли,
І  на  всіх  людських  Майданах  
Ми  свідомість  здобули!
Хай  не  все  вдалось  зробити
Й  тяжко  від  щоденних  втрат,
Треба  чітко  зрозуміти,
Що  життя  без  стін  і  грат  -
Не  монарша  милість-цяця,
І  не  пільговий  кредит,
А  важка  щоденна  праця,
Щоб  повага  на  весь  світ!

33  -  років  чекання
Віри  в  справжнього  Христа,
Тут  замало  лиш  бажання,  -
В  руки  треба  взять  хлиста
Й  гнати  геть  за  межі  брами
Кадебешників-попів,
Щоб  очистилися  храми,
Щоби  кожен  мав  і  хтів
Віру  і  святу  Надію,
На  довершення  -  Любов,
Щоб  святі  збувались  мрії
Й  мир  прийшов  в  домівки  знов!

33  -  років  зізнання,
Перш  за  все  самім  собі,
Що  до  стану  виживання
Довели  себе  самі.
Самі  крали  й  продавали,
Вражу  слухали  попсу,
За  безцінок  зброю  здали,
Слава  Богу,  що  не  всю...
Та  жива  вода  в  криницях
І  святий  козацький  дух,
«Нептуни»  і  «Паляниці»
Й  разом  весь  всесвітній  рух
Мусим  орків  зупинити,
Дати  Путлєру  відсіч,
Власне  Его  відновити
Й  жити!  Ось  у  чому  річ!

Ах,  країно  моя  люба!
Вибачай  за  сльози  й  сум,
Давить  біль  із  моїх  грудей
Полум'ям  ліричних  дум
За  усіх  хто  тут  загинув,
Страшні  наслідки  війни,
Хто  і  як  усе  це  спинить?
Боже,  душі  їх  прийми!
Кожен  день  пузаті  й  ситі
У  достатку  і  теплі
Гарно  вдягнені  й  побриті
Нам  розказують  казки,
Та  чомусь  немає  свята,
Звуки  вибухів,  сирен,
І  таки  війна  триклята
Пише  свій  сумний  катрен...

09.11.2024
Картина:  «Велика  битва  України  з  Мордором»  Автор  Шупляк  Олег

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2024
автор: Serg