Хати біленькі, віконця -зіниці,
Дивляться нишком в незвіданий світ,
Мають у стінах свої таємниці,
Мріють про різний життєвий політ.
Десь живе дружна весела родина,
Десь – одиноко зітхає журба,
Та захищає усіх Берегиня -
Матінка Божа й старенька верба.
Тихо співала вона колискову,
Віттям зеленим стіну обняла ,
Зорями виклала в небі підкову,
Щоб добра доля була у села.
Хай, як дзвіночки, сміються малята,
А на весіллях танок, наче вир,
Щастям, достатком, хай повниться хата,
І запанує омріяний Мир!
12.11.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч