Думки мої, немовби діти

Думки-думки  мої,  немовби  діти,
Печаллю,  смутком  серце  не  зігріти,
Не  втішити,  не  відродити  зразу,
Лиш  напишу  душі  зворушну  фразу.

Любов,  тепло  та  віра  і  надія,
У  кожного  солодка  звісно  мрія,
Оце  та  сила,  що  нас  всіх  тримає  -
Найкращий  символ  дорогого  краю.

Усе  святе:  стежки,  поля,  дороги
Мене  ведуть  де  рідні  лиш  пороги,
Забути  їх  не  зможу  я  ніколи,
Тобі  скажу  спасибі,  рідна  доле.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик