[b][i]Ось на годиннику вже три... A сон
Не зачепився на повіці.
Не йде чомусь він, бачте, до персон
Що його ждуть... В моєму віці
Сон благо з благ. Та його заловить
В ночі буває дуже важко,
Бо пропустив одну блаженну мить.
А ранком буде ой як тяжко
Вставати... На роботу знову йти,
І якось ще робити діло...
З безсонням я, чомусь, завжди на ти,
Та це виснажує все тіло.
Тому отару білих баранів
Я знов рахую до світання.
І ніч, як ця, без кольорових снів,
На жаль, напевне, не остання...
13.11.2024
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2024
автор: AKM