Ми Божі діти — православні,
Єдиний з Богом Родовід.
Співали Слави ми сакральні:
Богам, природі і берегли свій Рід.
Тепер ми втратили правління,
Втрачаємо Житницю свою.
У світи погнали наше покоління,
Сини і Дочки голову кладуть в бою.
Чужі народи нами зволоділи,
Свою волю нам в серця внесли.
Ми добродушні вірили й раділи
І ярмо самі на себе зодягли.
Нині суд настав над нами вражий.
Ми ж відмовилися від Родових Богів
І попрали Рід свій та майже кожний,
Омивається кров’ю від гріхів.
І кров гріховна труїть сили вражі,
Ми востаємо з попелу й руїн.
Україна і Нова віра у Славі Божій
Долине у Славі до світових країн.
Листопад 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2024
автор: Сокол