Нічого вже не надихає зовсім,
Хоч ще на дворі, як й раніше осінь,
Килим із листя яскравий, як і вчора,
Але ж удома висить образи штора,
Що залишив напам'ять назавжди.
Ти вирішив, що підеш, та зажди.
У світі стільки брехні, зла та невдач,
То ж не чурайся і потім теж не плач,
Якщо ти зрозумієш, хто твій ворог,
І, може, навіть відчуєш в собі сором
За те, що ти робив раніше й говорив,
Але мене не буде поряд, тільки пил.
13.11.2024 20:13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2024
автор: Talia