«Яким ніколи…»

&***&

Вечоріло...

Я  тягнув,  тихо,

Кулемет

Той,  що  скорострілом

Посилає  ворогам

Смерть..,

Бо  зрану  в  чергу

Знову  стану,

Аби  ще  "Стугну"

Захопить

(Якщо  не  стану

Володіть)

І...  налию  я  чарчину

Повну

За  упокій  тих

Ворогів,

Яким  ніколи  не  буде,

Вже  тепер  :

"Спокійно,  спіть..,

А  лиш,  напевно  --  

Спокійно,  с*ки,  спіть...

Земля  вам  рубероїдом  --

У  пеклі  вам,  усім  --

Вічно  горіть..."
____________________________
15.11.2024;  Paris  (Aurora)  ========================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2024
автор: MAX-SABAREN