ніч насувається тьмяною загрозою,
світанок про себе сповіщає сиренами.
не вмістити у вірш, не описати це прозою,
неможливо змішати разом із генами.
сонце віддає кривавими пасмами,
ранок прокидається болючими втратами.
дух бадьориться глибокими гаслами
десь серед поля, десь поміж стратами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2024
автор: Андрій Лагута