[i]« На жаль, сусіди –
це довічний присуд...»[/i]
Реальність
Росіє малохольна, ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..
Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля
оце звіряче рило москаля...
усього ж бо не донесе у пекло,
хоча воно і близько відсіля.
Загарбане не вивезе обозом,
не відає, які вони дурні
і москалі із далеку смішні,
і косоокі бонзи під наркозом,
і янкі, укорочені на розум,
і ліліпути цирку на війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2024
автор: I.Teрен