НАРЦИС
Іде тоді цей цвіт у ріст,
Коли весна танцює твіст,
Тепло привізши у візку.
Не в лузі і не у ліску
Його голівоньку уздриш,
Не там, де має дім спориш.
На клумбі цвіт росте пухкій –
Пелюстки білі, не вузькі.
Є й жовті! Шість їх, пелюсток!
Серединка, немов дзвінок,
Який до сонця робить крок.
Цвіт показний цей, як артист!
Як звуть його? О, так, нарцис!
КВІТКА РЯСТ
Корінь – бульбочка у неї.
Може жити на алеї,
В парку, в сквері – посади.
За корінням в ліс сходи.
Там живеться квітці вільно.
Цвіт стеблом лягає щільно –
Білий, жовтий, червоненький,
Фіолетовий, дрібненький.
Фраза є про цвіт, еге ж:
«Топчеш ряст – значить живеш».
Та отруйним цвіт є. Знай!
Його (чуєш?) не вживай.
Навіть лист не жуй. Гаразд?
Небезпечним є цей ряст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)