Горобчик тихо плаче під стріхою
За друзями, що в вирій відлетіли...
Так страшно перед лютою зимою,
Його не взяли, бо маленькі крила...
Сумує за птахами пізня осінь,
За сонечком сумує в небі просинь,
Земля, колись палким теплом зігріта,
Сумує, ну́дить за гарячим літом ...
Хмаринка слізно плаче ген над гаєм,
Їй вітер ніжно слізки витирає
Листочками, що з гілочок збиває
І в височінь, до неба піднімає...
- Всі плачуть... - Осінь мовила з журбою :
- Прийде зима, поплачете за мною ...
Дід Микола
15.11.2024 р
Іллюстація з казочки Тетяни Прокоф’євої «Пані Зима»
https://mala.storinka.org
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2024
автор: Родвін