Пливуть по тихенько хмари по небу
Стелиться полем низько туман.
Я повернуся мамо до тебе.
Тільки Вкраїні повинну віддам.
Ти не журися мамо не треба
Я ж захищаю її не сам.
Стискається серце в мами до болю
Сльози додолу спадають дощем
Завжди синочку я буду з тобою
Молитвою вкрию немовби плащем.
Десь там за туманом ,стогне від рани
В окопі холоднім вкраїнський солдат.
Комбат у зажурі дзвонить до мами.
Слова їй бурмоче якісь не в попад
Мама ж бо слухала те зі сльозами,
А за вікном вирував листопад.
Стискається серце в мами до болю
Сльози додолу спадають дощем
Завжди синочку я буду з тобою
Молитвою вкрию немовби плащем.
До Бога молитва злетіла від мами
Вкрився туманом без листяний сад.
А там побратими своїми руками
Тягнули солдата до дому назад.
По рідній землиці ,прикрившись вітрами
І міцно стиснувши в руках автомат.
Стискається серце в мами до болю
Сльози додолу спадають дощем
Завжди синочку я буду з тобою
Молитвою вкрию немовби плащем
15.11.24 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026567
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2024
автор: Іван Мотрюк