Роки так невтомно біжать,
Цікаві малюють картини.
Впіймати щастя норовлять,
Позбавляють від рутини.
Юність швидко пролетіла,
Молодість випила вина.
Поважність відгомоніла,
Вже старості звучить струна.
А час біжить, роки минають
І в душі квітує ще весна.
І наші внуки підростають,
А скроні срібнить сивина.
Ми починаєм розуміти,
Зміст і сенс нашого тут буття.
Велике щастя нам старіти,
Нести Божу любов крізь життя.
Все у житті швидко минає,
Зло, радість і палка ця любов.
А Божий Дух нас звеселяє,
Одягає серця із обнов.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: Віктор Варварич