Посадиш сад, а він весну
зустріне пишним цвітом.
Засієш ниву, а вона
заколоситься літом.
Як усміхнешся ти комусь
і від біди прикриєш -
хто сам любити вміє, тих
всі люблять. Зрозумієш.
Люби і грози, й неба синь,
і поле, гай, діброву,
стежину юності свою
і найріднішу мову.
Любов хай ллється через край
ясним, дзвінким джерельцем.
Ти тільки з нею, пам'ятай,
відчуєш щастя серцем.
Вона проходить, де мостів
ніколи не буває,
Любов не в'яне, навпаки,
ще більше розцвітає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: Надія Башинська