заохочений коноплями
кінь гнідий пускався вскач
був він ніби ніс застуженим
пружним як новенький м’яч
був він свіжим в сяйві місяця
і слухняним як маля
та галопу ніг шляхетному
вже не вірила рілля
як не трапиться оказії
йняти у січневий бриз
всім хто знався на мальвазії*
всім хто дерся на карниз
вздовж гаптованого золотом
ока зоряних ночей
припинай коня до сволоку
як мисливець свій трофей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: bloodredthorn