В світі квітів цих багато.
Жінці їх дарують в свято.
Хоч, буває, й чоловіку.
В Нідерландах їх – без ліку.
Корінь цвіту – цибулину,
Відправляють в ту країну,
Де потрібний клімат є,
Де тепло і дощик ллє.
На шапчину квітка схожа,
Настрій вищить перехожим.
Жовта є, червона, біла,
Наче буз, як колір тіла.
Ще зелена, чорна є.
Її кожен пізнає.
Цвіт для білки – їжа гожа.
Кінь і кіт їсти не може
Його – здатний отруїти.
Думай, де лишати квіти!
Лист який? Мечоподібний.
Купував колись не бідний
Квітку цю, що звем тюльпаном.
Вартісна була! Для пана!
Він садив її в дворі,
Щоб цвіла у тій порі,
Коли сніг у землю ліг,
Бо весна взяла батіг.
Нині здатний і не пан
Квітку цю купить – тюльпан,
Посадити під віконцем,
Щоб душа палала сонцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)