Невже любов у нас вчорашня,
І закінчилось все учора?
Немов набігла хмара чорна,
Життя затьмарюючи наше.
І стала посмішка гіркою,
Слова відверті, і поготів
По вінця сповнені гіркоти,
Тепер дивують злою грою.
А скільки в погляді колючок,
І стільки за життя не бачив,
Щоб болю більше ще завдати,
Слова доходили до плачу.
Лиш серце може все пробачить
Воно не звикло до розлучень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: Рунельо Вахейко