Якби ви знали, як страждає батько,
Коли від сина вісточки нема,
Нерадісна стає для нього хата,
Все більш цвіте на скронях сивина.
Все більше душу смуток огортає,
І кожна думка і страшна й сумна,
Він Господа одне лише благає,
Будь проклята й закінчена війна.
І молить батько Господа щоранку,
Все більшає на скронях сивини,
Він, навіть, не завішує фіранку,
Чекає батько сина із війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: Амадей