Життя не раз штовхало в спину
І раптом на колінах ти...
Тримай надії соломину,
Людині не весь час повзти.
Життя ще досі непривітне,
Все ближче гуркіт від війни.
Вже на душі садок не квітне,
Всихають дерева гілки.
Душа болить, болить так сильно,
Воліє пережити все...
Як та поранена пташина,
Злетіти в небо голубе.
Може найближчою весною
Додому буде її шлях?
За щастя теплою сльозою,
Любов і радосте в очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2024
автор: Grace