Лебiдь

Розсипається  тiнь  за  спиною,
Вже  давно  перегорнутих  днiв.
Почуття  у  режимi  застою  -
Видавало  обурений  гнiв.

Перекрученi  спогади  щастя  -
В'яжуть  килим  для  змерзлих  надiй.
У  старому,  красивому  платтi,
Не  знайдеш  розмiр  змiнений  свiй.

Протистує,  бунтується  тiло,
Наче  вчора,  ще  серце  тремтiло.
Серед  стiн,  зрiє  щось  невiдоме  -

Це  межа  вiдчуття  мiж  свiтiв.
Бiлий  лебiдь  у  небо  злетiв,
Вiд  гусиного  двору  у  нове.́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2024
автор: Глорія