Затьмарилось небо, примруживши очі,
Як солодко хмарам в просторі літать,
Як важко думкам гулять опівночі
І раидужні сни в темноті малювать.
Хотілося б жити , як хмаркам на небі
Зловить неосяжність моєї землі,
Сягнути з зірками в незвідании простір,
Літати пташиною в вільні краї.
Ловити красу переможного слова.
Прозріти миттєво в завісах брехні.
І влучна, як зброя, бува лише мова,
Яка зберігає кордони весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2024
автор: Надія Тополя