Гірчить, розголено, прозоро, сиро,
Де правда купами, де осінь золота,
Гукає горлиця у сумі сипо,
Туман здіймає сиве віко неспроста.
Шуляло зло, і все по твою душу,
Господь від нього захистив глибоким сном,
У забутті оман, зникаєш слушно,
Надихане, росою сходило вікном.
Чіпало мовчазне щось, трохи тепле
У груди щемно лізло, клалося будь-де,
Перевертало ніч в ногах затерплих,
Сопло, щасливо стихло, спокоєм святе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2024
автор: Валерій Лазор