Чавунне серце тягне до землі,
Упасти б, розпластатися б спокійно,
В зелених подушках - у пагорбах осі
Земної дихать так благоговійно.
Спочити і пожити чи дожить?
Здобуть момент чи, може, здобуть сотні?
Щось треба починать, а щось скінчить...
О молодість! Твої шляхи = Господні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2024
автор: Prosto Vilna